Електрощитове обладнання — один із найважливіших компонентів електричної мережі об’єкта. Від правильності підбору його компонентів і складання залежатиме продуктивність побутової чи промислової техніки, рівень безпеки та зручність управління системою.

Ключові характеристики
Збірка поверхових щитів та інших розподільних пристроїв проводиться відповідно до потреби споживачів. Тому під час вибору обладнання вам треба враховувати:
- Кількість ліній. Найбільш потужну техніку підключають до окремих захисних приладів. У промисловості це можуть бути преси, станки чи сушарки, а в побуті — електроплити, духовки та бойлери. Дрібні пристрої на зразок освітлення та допоміжного обладнання можна групувати.
- Потужність. Під час замовлення на виробництво електрощитового обладнання враховується сила струму в амперах. Щоб отримати цей показник, ви можете розділити енергоспоживання у ватах на напругу у вольтах.
Правильна збірка поверхових щитів також потребує ретельного підбору комплектації. До складу розподільних пристроїв обов’язково входять основний рубильник, лічильник, автоматичні вимикачі («автомати»), а також колодки для підключення фази та нульової лінії. Додатково можуть встановлюватися:
- пристрої захисного відключення (ПЗВ);
- вимірювальні прилади, наприклад амперметр і вольтметр;
- реле напруги;
- фільтри імпульсних перешкод;
- автоматика введення резерву — джерела безперервного живлення та генератора.
Послідовність монтажу
Щиток складається на зручному робочому місці, зокрема на столі. Його встановлюють тільки після підключення і тестування всіх модулів. Процес має такий вигляд:
- На спеціальні напрямні монтуються DIN-рейки. Електрощитове обладнання Генезис уже укомплектовано всім необхідним для швидкого та зручного складання.
- Установлюються всі перераховані вище модулі.
- Апаратура підключається до вхідного рубильника за допомогою колодки.
- Прокладаються дроти. Відбувається підключення фаз, а потім нульової лінії та заземлення.
- Перевіряється міцність з’єднання. У разі потреби гвинти дотягуються викруткою.
- Проводиться тестування. Вхідну лінію підключають до напруги та вимірюють показники на кожному з модулів.

Електрощит повинен бути міцно зафіксований у відведеному для нього місці — на стіні чи в ніші. Краще за все використовувати саморізи в комбінації з дюбелями. Для правильного монтажу вам знадобляться перфоратор і шуруповерт. Після встановлення відбувається підключення в тому самому порядку, що й під час складання: спочатку фаза, потім нуль та заземлення. Не забувайте, що всі роботи проводяться без напруги: її дозволяється вмикати тільки після ретельної перевірки обладнання.